Театр як Терапія
Майстерні “Будинку МакГівні” допомагають українським біженцям відновити навички для нового життя.
У добре освітленій кімнаті в “Будинку МакГівні” в м. Радомі (Польща), невелика група сидить у тісному півколі. Учасники обмінюються підтримуючими поглядами, коли молода жінка починає вправу соціального театру. Розмовляючи, вона дивиться на підбадьорливе обличчя керівника майстерні Миколи Панасюка.
До вторгнення в Україну Панасюк зробив успішну кар’єру професійного актора та режисера. Тепер він використовує свої таланти, щоб служити українським біженцям, які були вимушені покинути свій дім через війну. Соціальний театр, також званий драматичною терапією, використовує театральні вправи, щоб допомогти учасникам подолати травму та покращити соціальні навички. Клас, в якому викладає Панасюк — це лише одна з багатьох програм і послуг, які пропонуються в “Будинку МакГівні”, ресурсному центрі для біженців, відкритому минулого року Лицарями Колумба в м. Радомі.
«У цивільних – післявоєнний синдром проявляється так, що зникають елементарні людські навички», – пояснив Панасюк. Борючись із тривогою, болісними спогадами та мовними бар’єрами, багато біженців закриваються від світу. Навіть повсякденна діяльність може бути викликом. У його майстерні соціального театру біженці практикують спілкування, пристосування до свого соціального та культурного середовища, розвиток довіри та боротьбу з неприйняттям.
«Мета полягає в тому, щоб змінити соціальні ситуації, які викликають страх», — сказав він. «Через дію ми протистоїмо їм, працюємо над ними, а потім розмірковуємо. Коротше кажучи, тут ми вчимося не бути акторами, а вчимося поводитися з життям».
Для Панасюка було важко знайти потрібну організацію для проведення його семінарів, оскільки він шукав групу, яка б займалася допомогою іншим без корисливих цілей. Він працював з кількома іншими організаціями, перш ніж, нарешті, відкрив Дім Лицарів Колумба та Блаженного Майкла МакГівні.
Парафія Матері Божої Ченстоховської та Лицарі Ради №14004 Матері Божої Ченстоховської Королеви Польщі, минулого року створили “Будинок МакГівні”, перетворивши частково завершену парафію на ресурсний центр для мільйонів українців, які втікають до Польщі. Новий об’єкт було завершено наприкінці 2022 року, і верховний лицар Патрік Келлі приєднався до єпископа Марека Соларчика з Радома, отця Веслава Ленартовича, настоятеля парафії Матері Божої Ченстоховської та помічника національного капелана, та інших лідерів Лицарів Колумба на церемонії перерізання стрічки 3 грудня. “Майстерня Будинку МакГівні” тепер пропонує біженцям безліч послуг, включаючи уроки польської мови, уроки мистецтва та догляд за дітьми для українських батьків, які шукають роботу.
«Це місце, де надають допомогу тим, хто приходить за нею», – пояснив Панасюк. «Без таких людей, як Лицарі, ми мали б набагато гіршу ситуацію у світі. Хлопці з «Лицарів Колумба» роблять цей світ кращим».
Панасюк переконаний, що через те, що війна буде впливати на людей психологічно, ще довго після закінчення конфлікту – продовжувати підтримку буде необхідно. Зусилля, подібні до тих, які докладає “Майстерня Будинку МакГівні”, допомагають будувати майбутнє надії для українців, які постраждали від війни.
Ганні – дорослій учасниці програми соціального театру, спочатку було важко відкритися, але семінар допоміг їй подолати страх.
«Кожен тут з різних куточків України і більшою чи меншою мірою відчув на собі болючі наслідки війни», – сказала вона. «Незважаючи на всі труднощі, ми поступово ставали більш відкритими, тому що вправи дозволили нам подивитися на наші проблеми з боку. Після першого заняття я зрозуміла, що тут у кожного свої проблеми і хочеться підтримати один одного. У такому середовищі легше починати вирішувати наші проблеми».
Ганна та її 11-річна дочка Аріна разом відвідують майстер-класи.
«На цих сесіях ми зближуємося», — сказала Ганна. «Я дізналася щось нове про неї та себе, коли ми разом долали труднощі. Приємно спостерігати, як ваша дитина росте на цих уроках. Моя донька аж стрибає від радості від думки про те, щоб приїхати сюди».
Автор: Пітер Гедікс (Краків, Польща)
Переклад: Павло Зінченко (Київ, Україна)
Посилання на оригінал: Theater as Therapy
Щоб дізнатися більше про Український фонд солідарності ордену – відвідайте: STANDING WITH UKRAINE