Справжня вдячність – це не сентимент, а обов’язок і дисципліна, які поглиблюють віру і сприяють радості.

Автор: Найвищий Лицар Патрік Е. Келлі

Найвищий Лицар Патрік Е. Келлі

День Подяки в Сполучених Штатах часто супроводжується метушливими подорожами, великими трапезами з родиною та друзями і початком шаленого сезону різдвяних покупок. Але чи не повинно бути в цьому щось більше? Як нам слід ставитися до цього свята, присвяченого подяці? Один із способів – це уважніше придивитися до сили вдячності, яка здатна змінити життя.

Вдячність – це чеснота, яку часто недооцінюють. Це не миттєве почуття, а свідомий вибір – акт волі, який має силу змінювати наше життя.

Як духовна практика, вдячність є звичкою розуму, яка допомагає нам повністю усвідомити присутність Бога в нашому житті та надзвичайні дари, які Він нам дав. Вкорінена в смиренності, вдячність є визнанням того, що Божі благословення ґрунтуються на Його доброті до нас, а не на наших власних заслугах. Через вдячність наш Господь дає нам «очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути» (Втор 29:3, пор. Прип 20:12, Мт 13:16). Ми чіткіше бачимо Його величні, часто приховані дії в нашому житті. Ми усвідомлюємо Його велику любов до нас і те, як Він формує нас, підбадьорює і готує через обставини і періоди нашого життя. Це особливо актуально в скрутні часи – коли найважче бути вдячним.

Вдячність є ключем до щасливішого і здоровішого життя. Коли ми зосереджуємо свої думки і серця на дарах, які дав нам Бог, наші тривоги, дрібні образи і негативні емоції, як правило, зникають.

На природному рівні вдячність є ключем до щасливішого і здоровішого життя. Вона сприяє зміцненню стосунків, покращенню спілкування та здоровішим емоціям. Вона виводить нас із наших вузьких рамок і дозволяє нам бачити світ – і наше місце в ньому – з подивом і захопленням. Є таке прислів’я: «Я ніколи не знав вдячної людини, яка була б нещасливою, або невдячної людини, яка була б щасливою». Коли ми зосереджуємо свої думки і серця на дарах, які дав нам Бог, наші тривоги, дрібні образи і негативні емоції, як правило, зникають.

Свята Джанна Беретта Молла колись написала своєму чоловікові: «Секрет щастя полягає в тому, щоб дякувати Богові за те, що Він щодня посилає нам у Своїй доброті». Вдячність спонукає нас до щедрості і навіть радості. Святі знали, що вдячність веде нас до святості.

Свята Тереза з Лізьє сказала своїй сестрі Селіні: «Саме дух вдячності привертає до нас надмір Божої благодаті, бо щойно ми подякуємо Йому за одне благословення, Він поспішає надіслати нам у відповідь ще 10 додаткових ласк».

Дійсно, латинське коріння слова «вдячність» – gratia, тобто благодать, милість. А відсутність вдячності, здається, є основною причиною багатьох бід, які сьогодні турбують наше суспільство, включаючи егоїзм і заздрість.

Катехизм Католицької Церкви зараховує невдячність до гріхів проти першої заповіді, оскільки вона «занедбує або відмовляється визнати» все, що Бог зробив для нас (2094).

Вкорінена в гордості, невдячність блокує наш духовний прогрес. Вона призводить до самозаглибленості та відчуття права на щось, заснованого на хибному уявленні, що інші нам щось винні. У листі до брата-священика святий Ігнатій Лойола навіть сказав, що невдячність є «причиною, початком і джерелом усіх гріхів і нещасть».

І навпаки, Служба Божа є найвищою формою подяки, яку ми можемо висловити Богові. За своєю суттю Служба Божа є глибоким виразом нашої вдячності Господу за цілющу силу Його життя, смерті та воскресіння. Не випадково слово «Євхаристія» походить від грецького слова eucharistia, що означає «подяка».

Тож, коли наближається День подяки та сезон Адвенту, давайте будемо справді вдячними. Але більше того, давайте культивувати вдячність як духовну практику та свідому і постійну частину нашого характеру. Це зцілить нас і принесе нам благодать і мир Христа.

“Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі”. (1 Сол 5, 16-18).

Vivat Jesus!

Посилання на оригінал: The Grace of Gratitude
Переклад: Маркіян Смаль (Львів, Україна)