Вже третій рік поспіль на Аскольдовій могилі в Києві Лицарі Колумба провадять збірку продуктів для потребуючих. Кожну першу неділю місяця відбувається збірка продуктів, під час якої парафіяни церкви святого Миколая Мирлікійського жертвують продукти довготривалого зберігання та кошти для опіки над потребуючими. Завдяки таким пожертвам Лицарі Колумба Ради ім. князя Аскольда забезпечують роботу кухні, яка працює на парафії, а також разом з отцем-капеланом Анатолієм відвідують потребуючих з продуктовими наборами.

Про одні з таких відвідин в передноворічний і різдвяний час ділиться брат-лицар Олександр Пастухов:
“Серця лікує любов!
Наприкінці року, вже традиційно, разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій могилі отцем Анатолієм Теслею, і з благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму та людей, які перебувають в потребі. Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося би добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові, неповторні відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш!
Обличчя гостинних людей, як тільки ми заходили до їхніх помешкань, осяювали щирі, теплі посмішки. Ми бачимо як на нас чекають і розуміємо як важливо людям знати, що за них пам‘ятають, ними опікуються, їх люблять.
Спільна молитва тільки підсилювала відчуття Божої присутності і любові. Отець Анатолій приділяв знеможеним та їхнім рідним таїнство сповіді, причащав Христових таїн, помазував єлеєм.
Окрім спілкування, ми дарували людям продуктові наборі зібрані на пожертви братів-лицарів на Аскольдовій могилі.
Дякуємо всім жертводавцям за підтримку!
Величезна подяку брату Миколі Дмитровському за опіку над цим проектом та комплектуванням продуктів.
«Віра без діл мертва».
Забезпечувати рідних, піклуватися про них – обов’язок чоловіка. Чоловіки не мають права забувати про дітей, дружин, родини. Однак, допомагаючи потребуючим, дбаючи про ближнього, відкладаючи у бік власні клопоти, ми можемо сподіватися на зустріч із живим Богом.
І я безмежно дякую Господу, чесним отцям і братам-лицарям за можливість пережити безцінний, практичний досвід, без якого направду вже не уявляю свого життя.”