Від Благовіщення до підніжжя Хреста Пресвята Богородиця втілює те, як благодать робить нас здатними сказати Богові «так» і жити задля інших.

Автор: Найвищий Капелан Вільям Е. Лорі

Найвищий Капелан Архиєпископ Вільям Е. Лорі

Свято Відвідин Пресвятої Діви Марії (у Римському Обряді – прим. ред.), що відзначається 31 травня, є одним із багатьох прекрасних свят на честь Пресвятої Богородиці. Оскільки цього року воно припадає на Неділю Пресвятої Трійці, у літургії воно не вшановуватиметься окремо. Проте ми не повинні оминати його мовчанкою. Серед його важливих уроків – краса внутрішньої свободи, внутрішньої свободи Марії.

Коли Архангел Гавриїл звістив Марії, що вона стане Матір’ю Спасителя, у неї виникли запитання – не тому, що вона чинила опір Божій волі, а тому, що прагнула її виконати. Навіть до кінця не усвідомлюючи, як це унікальне покликання змінить її життя, Марія була вільною сказати: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1:38). Почувши від ангела, що її родичка Єлизавета у похилому віці чекає на дитину, Марія не залишилася вдома, щоб роздумувати над усім, що сталося. Натомість вона поспішила до своєї родички, вирушивши в далеку і важку дорогу довжиною близько 90 миль (145 км – прим. ред.). Там вони з Єлизаветою раділи чудесам Божої любові, і Марія провела близько трьох місяців, допомагаючи їй під час вагітності.

Зупинімося і запитаймо себе – як Марія була настільки вільною, що змогла сказати «так» винятковому Божому задуму щодо її життя, а потім вирушити, щоб розділити радість зі своєю родичкою та допомогти їй? Відповідь полягає у цілковитій свободі Марії від гріха. Як нам відомо, завдяки особливій Божій благодаті вона була вбережена від первородного гріха, і протягом усього свого життя не вчинила жодного особистого гріха. Завдяки цій благодаті вона була вільною сказати Богові «так», не маючи перешкод з боку гріха та його наслідків для людської волі.

Здобуття свободи від влади гріха може здаватися важким завданням, але після визволення Божою благодаттю ми відкриваємо, що, подібно до Марії, ми здатні сказати «так» Богові, нашим родинам та тим, хто перебуває в потребі.

Свобода від гріха дала Марії змогу дати свою згоду на Божу волю, проте вона не вберегла її від страждань. Марія, яка є «Причиною нашої радості», є водночас і «Матір’ю Божою Страждальною». Вона зносила труднощі та нерозуміння. Як і пророкував Симеон під час Стрітення Господнього у храмі, її душу прошив меч болю (Лк 2:35). Справді, не було смутку, подібного до смутку Марії, коли вона стояла біля підніжжя Хреста, поки її Син віддавав Своє життя задля відкуплення світу. Оскільки Марія була вільною від гріха, то змогла прийняти ті страждання, яких вимагало її покликання, і витерпіти їх, тим самим беручи повну участь у самопожертві Христа.

На відміну від Пресвятої Діви Марії, ніхто з нас не вбережений від первородного гріха та його наслідків. Проте ми відкуплені від гріха смертю та воскресінням Христа, і нам дарована благодать, необхідна для подолання гріха – особливо через Таїнства, зокрема Таїнство Примирення. Але будьмо відвертими: коли ми ведемо боротьбу за викорінення закоренілого гріха зі свого життя, ми можемо не почуватися особливо вільними. Нам може здаватися, ніби «вузький шлях» до вічного життя обмежує нашу свободу. Часом Десять Заповідей, церковні заповіді та Блаженства можуть здаватися радше моральною гамівною сорочкою, аніж шляхом до свободи.

Навернення життя полягає у відкиданні цієї брехні та в тому, щоб дозволити Святому Духу діяти в нас. Ми цілковито покладаємося на Божу благодать, прагнучи розірвати лещата гріхів, що нас переслідують. Водночас Божа благодать діє в нашій людській природі (як вона діяла і в Марії) – у нашому розумі, серці, волі та прагненнях. Здобуття свободи від влади гріха може здаватися важким завданням, але після визволення Божою благодаттю ми відкриваємо, що, подібно до Марії, ми здатні сказати «так» Богові, нашим родинам та тим, хто перебуває в потребі.

Благодійність, звісно, є першим принципом Лицарів Колумба. Як вчить нас життя блаженного Майкла Маꥳвні, не існує благодійності без свободи – свободи від гріха та зосередженості на собі; це дає нам змогу бачити інших і відповідати з щедрістю.

Нехай Пресвята Діва Богородиця заступається за нас, щоб у нашій земній мандрівці ми ставали дедалі вільнішими від гріха – аж до того дня, коли ми станемо цілковито вільними у нашій небесній батьківщині.

Посилання на оригінал: Mary’s Interior Freedom
Переклад: Маркіян Смаль (Львів, Україна)