Свідчення Фултона Шіна нагадує нам, що найпереконливішим свідченням Євангелія є життя, переображене Христом і прожите для інших.

Автор: Найвищий Лицар Патрік Е. Келлі

Найвищий Лицар Патрік Е. Келлі

У лютому Святий Престол повідомив дієцезію Пеорії (штат Іллінойс), що беатифікація преподобного Фултона Дж. Шіна може просуватися далі. Це стало можливим після визнання у 2019 році чуда, яке приписували його заступництву.

Архиєпископ Шін вперше здобув загальнонаціональну популярність у 1950-х роках завдяки своєму телесеріалу “Життя варте того, щоб його прожити” (Life Is Worth Living). Він був людиною надзвичайних талантів: телеведучим, автором, викладачем і одним із найвидатніших євангелізаторів ХХ століття. Він також був Лицарем Колумба Четвертого ступеня та членом ради 178 у Рочестері, штат Нью-Йорк.

Шін присвятив усе своє життя тому, щоб приводити людей до Христа. Він був особливо красномовним, закликаючи мирян – і особливо Лицарів Колумба – до рішучих дій на захист нашої віри. У своєму виступі на 88 Найвищій Конвенції у 1970 році він закликав Лицарів “читати знаки часу” на тлі соціальних потрясінь того періоду. Він заохочував відповідати на ці виклики, прийнявши “теологію мирян” – таку, що ґрунтується на діях і зберігає Христа в центрі. Наш фокус, продовжував він, має бути не на “Христі в абстракції, а на конкретному [Христі], який є в цьому світі і потребує та прагне нашої допомоги”. Ми повинні бачити Христа в кожній людині, казав він. “Христос перебуває в агонії в людях аж до кінця світу”.

Архиєпископ Шін присвятив усе своє життя тому, щоб приводити людей до Христа. Він поставив свої величезні таланти на служіння Богові – і заохочував усіх нас, незалежно від наших здібностей, чинити так само.

Архиєпископ Шін знав, що справжні зміни не досягаються через політичні програми чи соціальні революції. Натомість, як він казав, “єдиний аргумент, який залишається, щоб переконати інших, – це святість. Світ уже почув усі інші аргументи і готовий відкинути їх усі, окрім одного: святості”.

Незалежно від того, чи звертався він до мільйонів людей по телебаченню, чи до родини у їхній вітальні, архиєпископ Шін завжди закликав людей до зустрічі з Христом. Коли я був хлопцем у середині 1970-х років, він провів кілька днів у парафії моєї родини – Святого Сімейства в Гранд-Блан, штат Мічиган. Наш парох одного вечора запросив його до нас додому на вечерю, і ми провели кілька годин, захоплено слухаючи його історії. Я ніколи не забуду його вражаючу розповідь про те, як він роздавав розп’яття 500 прокаженим, які жили в колонії в Уганді – історію, яку він яскраво описує у своїй автобіографії “Скарб у глині” (Treasure in Clay).

Архиєпископ Шін поставив свої величезні таланти на служіння Богові – і заохочував усіх нас, незалежно від наших здібностей, чинити так само. Він писав: “Бог дав різні таланти різним людям. Немає підстав відчувати себе гіршими за когось, хто має інший дар. Коли ми усвідомлюємо, що нас судитимуть за ті дари, які ми отримали, а не за ті, яких не маємо, ми повністю звільняємося від хибного почуття меншовартості”.

Архиєпископ черпав свою енергію та натхнення з щоденної Святої години, яку він називав “годиною, що творить мій день”. Це було його щоденна зустріч із Христам. У своїй автобіографії він писав: “Ні богословське знання, ні соціальна діяльність не є достатніми, щоб підтримувати нашу любов до Христа, якщо їм не передує особиста зустріч із Ним”. Він додавав, що ціла година є необхідною, бо вона “не є настільки короткою, щоб не дозволити душі зосередитися і звільнитися від чисельних відволікань світу. Сидіти перед Присутністю – це як тілу виставляти себе на сонце, щоб увібрати його промені.

Для Архиєпископа Шіна його щоденна Свята година була як “кисень”: “Навіть коли вона здавалася неплідною і позбавленою духовної близькості, я все одно мав відчуття, що принаймні перебуваю, як пес біля дверей свого господаря, готовий у будь-яку мить, якщо він покличе мене”.

Аж до своєї смерті у 1979 році Шін ніколи не припиняв прагнути святості – як для себе, так і для інших. Його секрет полягав у поєднанні максимального використання дарованих Богом талантів і щоденної витривалості в молитві. Це спрацювало для нього – і може спрацювати і для нас.

Vivat Jesus!

Посилання на оригінал: The Argument of Holiness
Переклад: Катерина Колодій (Львів, Україна)