Browse By

Це по-справжньому

Серед неспокійної культури, позначеної ізоляцією та недовірою, Христос продовжує залучати людей до життя Церкви.

Автор: Найвищий Капелан Вільям Е. Лорі

Найвищий Капелан Архиєпископ Вільям Е. Лорі

Цього року безпрецедентна кількість людей буде прийнята до Церкви на Пасху. В Архидієцезії Балтімора приєднується понад 2 тисячі осіб – і Балтімор не один такий. Дієцезії по усіх Сполучених Штатах та всьому світу повідомляють про аналогічно великі цифри.

Багато з тих, хто приєднується до Церкви, – це молоді люди. Дехто бере участь у програмах студентського душпастирства; інші розпочинають своє професійне життя. Хтось роздумує про шлюб, інші – про священство чи богопосвячене життя. Що відбувається? Що притягує цих молодих людей – і багатьох інших – до віри?

Пропонуються різні пояснення. Дехто вказує на те, якою ізольованою стала наша культура. Багато людей більше взаємодіють зі своїми смартфонами, ніж із тими, хто поруч, але вони все одно прагнуть чогось кращого. Вони хочуть належати до чогось більшого, ніж вони самі, і до Когось, хто їх любить. Вони хочуть, щоб їх бачили, знали, розуміли та любили – а хіба не всі ми цього хочемо?

Щось більш фундаментальне пояснює, чому віра залишається привабливою і чому Церква витривала. … Це особа Христа, присутня через Святого Духа.

Інші вказують на порожнечу сучасної культури. Новини та розваги часто поверхневі – отруєні ідеологією та позбавлені краси. Боячись бути політично некоректними, багато хто вдається до кліше та банальностей. Але людський дух створений для більшого. Він створений для істини та любові – а одне без іншого не є достатнім.

Ще інші зазначають, що довіра до інституцій різко впала, включаючи уряд та медіа. Недавнє опитування показало, що лише 22% населення США вірять, що уряд найчастіше діє в найкращих інтересах суспільства. До установ соціального служіння та релігійних організацій, включаючи Католицьку Церкву, ставляться з недовірою. Проте дехто поглянув на Церкву по-новому. Вони визнають її скандали та провини її членів, але також бачать, що, попри все, Церква залишається послідовною у своїх віруваннях та практиках. Словом, Церква залишається надійною у світі, який часто здається побудованим на піску.

Усі ці пояснення мають право на життя, але жодне з них повністю не пояснює сплеск кількості нових членів, що приєднуються до Церкви. Щось більш фундаментальне пояснює, чому віра залишається привабливою і чому Церква витривала. У Церкви бувають періоди зростання та занепаду, проте саме тоді, коли багато хто вважає, що вона зникає, з’являється нове життя та ріст.

Причина в тому, що в самому серці Церкви є щось справжнє – справді «реально реальне». Це особа Христа, присутня через Святого Духа: Відкупитель, який обіцяв залишатися зі своєю Церквою до кінця часів, Наречений, який любить свою Церкву в будь-яку пору, незалежно від того, чи часи мирні, чи буремні, позначені великою святістю чи скандалами та занепадом. Господь не потурає гріху, але він також не залишає свою Церкву, попри невірність деяких лідерів та членів. Розіп’ятий і воскреслий Спаситель продовжує притягувати всіх людей до Себе.

Під час Пасхального чування тисячі й тисячі занурюються в таємницю смерті та воскресіння Господнього. Його перемога починає жити в них через воду та Святого Духа. У Конфірмації (Миропомазанні) дари Святого Духа виливаються в їхні серця, і їхні стосунки з Христом та Церквою скріплюються печаттю. Вони приймають Його тіло, кров, душу і божество, відчуваючи єднання з Богом та Церквою.

Лицарі Колумба відіграють особливу роль у всьому цьому. Завдяки таким ініціативам, як Cor, наше молитовне життя зміцнюється. Жива присутність Христа в Церкві відкривається нам заново, і наші серця відкриваються Йому. Таким чином ми стаємо готовими свідчити про нашу віру та йти поруч із тими, хто шукає чогось кращого, ніж може запропонувати культура – чогось і Когось, на Кому вони можуть заснувати своє життя.

Наша віра – справжня. У цьому Блаженний Майкл Маꥳвні не мав ані тіні сумніву. Радіймо і веселімося, бо Господь воістину воскрес!


Посилання на оригінал: It’s for Real
Переклад: Маркіян Смаль (Львів, Україна)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *