Внутрішнє оновлення починається, коли ми відмовляємося від своїх прив’язаностей і приймаємо перетворюючі дари Святого Духа

Автор: Найвищий Капелан Вільям Е. Лорі

Найвищий Капелан Архиєпископ Вільям Е. Лорі

Усі ми маємо список бажань – речей, які ми хочемо зробити, досягти або мати. Для декого це може бути мрія про відпустку. Для інших – пробігти марафон. А для ще інших – купити нову машину або більший будинок.

Так, у кожного з нас є список речей, які ми хотіли б зробити, досягти або мати. Але глибоко в нас є ще один список бажань, кошик який ми наповнюємо. Я маю на увазі наші внутрішні кошики – емоційні та духовні простори всередині нас, які містять наші думки, мрії та почуття. Іноді ми прагнемо наповнити ці кошики благородними прагненнями, приймаючи рішення думати про інших з добротою або пробачити тих, хто заподіяв нам шкоду. Але часто ми дозволяємо їм накопичувати шкідливі думки та емоції.

Серед найпоширеніших з них – тривога, гнів і жалість до себе – емоції, які супроводжують одна одну і підсилюють одна одну, затьмарюючи внутрішнє життя. Не затримуючись надто довго на кожній з них, давайте все ж таки розглянемо кожну з них детальніше.

По-перше, хто ж не знає, що таке тривога? Це більше, ніж занепокоєння з приводу конкретної проблеми або втрати. Тривога – це передчуття щодо самого життя, загальний, всеосяжний страх, який змушує нас думати, що небо падає, навіть якщо це не так. Ми можемо відчувати тривогу, коли перевтомлені, коли наші плани руйнуються, коли відносини дають збій або просто коли проблеми накопичуються, здається, що ми не в змозі впоратися з ними впорядковано. Для багатьох тривога посилюється вночі, безпосередньо перед сном. У метушні дня ми можемо сублімувати свої тривожні почуття. Але вночі, коли все тихо і в кімнаті темно, вона нападає.

Близьким родичем тривоги є гнів. Коли тривога бере над нами верх – особливо з часом – ми починаємо шукати винних. «Хто це зробив?» «Хто змушує мене так почуватися?» Часто наш гнів звертається проти найближчих нам людей – подружжя, дітей, колег, друзів і знайомих. Він виявляється у вигляді агресивних висловлювань, образ або пасивно-агресивної поведінки. Існує таке поняття, як справедливий гнів (згадайте, як Ісус очистив храм), але найчастіше гнів має мало або взагалі не має підстав.

Початок нового року, є для нас гарним часом, щоб очистити наші внутрішні кошики і наповнити їх заново – не просто думками і почуттями, а якостями, що випливають із серця Євангелія

Відчуття тривоги і гніву – це прямий шлях до жалю до себе. З хорошими людьми трапляються погані речі, і нам дійсно може знадобитися співчуття. Але жаль до себе – це інше. Навіть не піддаючись параної, ми починаємо думати, що люди проти нас, навіть якщо це не так. Ми жаліємо себе і віримо, що не можемо нічого зробити правильно. Все, до чого ми торкаємося, перетворюється не на золото, а на сміття. Жалість до себе стає формою самокатування, за якою часто слідує самолікування – через переїдання, надмірне вживання алкоголю або інші помилкові заспокоєння.

Початок нового року, за яким незабаром настане Великий піст, є для нас гарним часом, щоб очистити наші внутрішні кошики і наповнити їх заново – не просто думками і почуттями, а якостями, що випливають із серця Євангелія. Тож замість тривоги наповнюймо наші внутрішні відра миром Христа. Замість гніву – прощенням. Замість жалю до себе – вдячністю. Так само, як тривога, гнів і жалість до себе підсилюють одне одного, так само підсилюють одне одного і мир, прощення та вдячність.

Спорожняти і наповнювати наші внутрішні кошики – важка робота. Насправді, це неможливо зробити без благодаті Святого Духа, який дає нам можливість прислухатися до запрошення Ісуса: « Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт 11:28). Ісус запрошує нас обміняти наше важке ярмо на Його легший тягар. Ми приймаємо це запрошення, коли з полегшенням сповідаємо свої гріхи, благочестиво беремо участь у Євхаристії, молитовно читаємо Святе Письмо, постимо від їжі, пиття чи технологій і робимо все можливе, щоб служити тим, хто потребує нашої любові. Це шлях до внутрішнього миру і радості – під час Великого посту і протягом усього нового року.

Посилання на оригінал: The Bucket List
Переклад: Маркіян Смаль (Львів, Україна)