Березень 2020

Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений, запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.» Заплакав Ісус. І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!» Ів. 11:33-36

Один з найкоротших віршів Біблії «І Ісус плакав» є одним із найсильніших. Син Божий, який став людиною, сумує за втратою свого друга. І Він плаче так, як плакав би ти чи я. “Блаженні засмучені, бо вони утішаться”, – сказав Ісус. Так Він моделює своє вчення. Ми можемо втратити з уваги це блаженство через наше насичене повсякденне життя. І хоча багато з псалмів – це плач, та ми в щоденному житті можемо зовсім до них не звертатись. Або, натомість, ми можемо слідувати за Ісусом, молячись ці псалми та оплакуючи втрати, які ми та інші зазнали.

 Завдання на цей місяць від Найвищого Капелана Архієпископа Уільяма Е. Лорі:

Цього місяця я закликаю вас подати на Службу Божу за спокій душі нещодавно померлої людини. По-друге, я закликаю вас підтримати тих, хто сумує, беручи участь у програмі християнської допомоги біженцям «Віра в дії», або окремо через молитву чи іншу допомогу за тих, хто зазнав переслідування за свою віру.

Запитання для роздумів:

Як ми можемо належним чином оплакувати втрати, яких ми та інші зазнали в житті? Як Служба Божа за померлих допомагає не лише їм, а й тим, хто ще живий? Як ми можемо найкраще проявити співчуття до інших, маючи стільки страждань у світі?