Січень 2020

А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.” Мт. 2:9-12

Кожного разу коли я зустрічаю біженця, іммігранта, або людину, що подорожує, мені пригадуються речі, я сприймаю як належне. Ті, що долають великі відстані щоб знайти щось, часто привертають нашу увагу до тих благ, якими ми звикли користуватися. Більшості з нас пощастило: Ісус від нас зовсім поряд – правдиво присутній у скинії нашої місцевої церкви. Але ця Його присутність, до якої ми звикли, отримана нами надто просто.
Мудреці вирушили в надзвичайно складну подорож, щоб привітати Ісуса, а для нас часто п’ять хвилин їзди машиною здається занадто далекою відстанню. Нехай наша близька відстань до Ісуса ніколи не призводить до збайдужіння. А навпаки, ми, прийдемо як Мудреці до Господнього дому, щоб віддати Йому належну шану.

 Завдання на цей місяць від Найвищого Капелана Архієпископа Уільяма Е. Лорі:

Цього місяця я закликаю Вас взяти приклад з Мудреців і брати участь у Святій Літургії, віддаючи шану нашому Господу.
Я закликаю вас також прийняти участь в Марші за Життя та молитись Новенну за життя

Запитання для роздумів:

Які чином протягом дня ви можете зустріти Христа? Оскільки вдячність протидіє нашомусприйняттю речей “як належне”, як ви демонструєте вдячність у вашому щоденному житті? Чому для вас важливо приймати Святе Причастя, що це вам дає?