Прийнявши на себе нашу людську подобу заради нашого спасіння, Христос наближається до кожного з нас

Найвищий Капелан Архиєпископ Вільям Е. Лорі

Цьогорічний Чин Оглашенних у Балтиморській архиєпархії був прекрасним. Катедральний собор Марії нашої Цариці був заповнений вщент. Майже 800 катехитів та кандидатів на вступ до Церкви приєдналися зі своїми хресними батьками, спонсорами, сім’ями та друзями. Відчутна радість була нагадуванням про те, що Церква жива, зростає і сповнена надії.

Згодом я привітався з учасниками. Молода жінка, студентка коледжу, відвела мене вбік. «Нелегко було сюди дістатися», – сказала вона. Вона говорила не про затори, а про свою духовну подорож. «Більшу частину свого життя, – сказала вона, – я вірила в Бога, але Бог завжди здавався мені далеким. Я не думала, що Він цікавиться мною або піклується про мене. Мені було важко повірити, що Він любить мене».

«Чому ви передумали?» – запитав я. «Незабаром після вступу до коледжу, – відповіла вона, – мене запросили на служіння в студентському містечку. Я познайомилася з багатьма людьми мого віку, які дійсно люблять Господа і Церкву. Коли вони розповідали про свою віру, я замислилася над своїм життям. Я зрозуміла, що Бог був недалеко від мене. А я все віддалялася від Нього. І ось я тут!»

Наближаючись до кінця нашої великопосної подорожі та готуючись до урочистих святкувань Страсного тижня, візьмімо до серця наступну реальність: Господь справді любить нас. Святий Павло писав до Галатів: «живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене» (2:20). Це те, що ми святкуємо на Страсному тижні. Бог послав свого Сина, щоб він став одним з нас, щоб проповідувати Добру Новину про відкуплення, зцілювати хворих, віддати нам себе в Євхаристії, страждати і померти за прощення гріхів, щоб потім воскреснути з тріумфом у той перший Великодній ранок. Таким чином, Бог слави і величі наблизився до кожного з нас і до всіх нас.

Господь не відкупив нас здалеку. Ні, він проник у глибину буття, де вирує битва між добром і злом, гріхом та ласкою, життям і смертю — і у нашій плоті, нашій людськості, Він здобув перемогу для нас.

Коли спостерігаєте поновний в’їзд Ісуса до Єрусалиму, сидіння з апостолами у світлиці, хресну дорогу і варту поблизу входу до гробу, попросіть про ласку для усвідомлення, що Господь зробив для нас. Він не відкупив нас здалеку. Він не махнув чарівною паличкою. Ні, він проник у глибину буття, де вирує битва між добром і злом, гріхом та ласкою, життям і смертю — і у нашій плоті, нашій людськості, Він здобув перемогу для нас.

Це те, що Бог зробив для всіх, бо Він хоче, щоб усі спаслися і прийшли до пізнання істини (пор. 1 Тим 2:4). Але Бог також зробив це для кожного з нас особисто. Нам з вами потрібно замислитися над тим, що сказала мені молода жінка на сходах собору: «Бог був недалеко від мене. А я все віддалялася від Нього».

Її слова пропонують нам також другий висновок. Вона відкрила Христа і почала слідувати за Христом завдяки свідченню і дружбі своїх однокурсників. Одним словом, вона говорила зі мною про «братерство». Ніхто не йде дорогою віри наодинці. Ми йдемо разом.

Ініціатива Ордену Cor полягає в тому, щоб відкрити в глибині нашого серця, що Бог близький до нас – дійсно, Він знає і любить нас глибше, ніж ми самі себе знаємо і любимо. І це відкриття передбачає спільну ходу, підтримку один одного на шляху віри, допомогу один одному в прийнятті до серця не просто ідей, а істин віри, які випливають з любові, якою нас обдарував Триєдиний Бог.

Святкуючи радість Пасхи, давайте зробимо метою нашого життя участь у перемозі над гріхом і смертю, яку здобув для нас наш Спаситель.

Посилання на оригінал: ‘God Truly Loves Me’
Переклад: Назар Зозуля (Краків, Польща)